Ми живемо в час, коли протягом  року  може бути зроблено більше  наукових відкриттів в різних галузях науки, ніж за минулі століття. Не є винятком і медицина. Вчені винаходять нові методи діагностики та лікування різної патології, способи подовження життя людини. Пізнання людини в галузі медицини стрімко ростуть, але водночас  для  ряду захворювань  ще не знайдено ліків. Тому діяльність вчених-медиків була і буде дуже важливою для людства.

Дубенський медичний коледж гордиться своїми випускниками, що стали докторами медичних наук Чепчеруком Г.С., Ільковичом М.М., Курман - Казявкіною В.І. та цілою плеядою кандидатів медичних наук.  Часто перші наукові  відкриття здійснюються ще  на  студентській лаві, коли майбутні ескулапи готуються до конференцій та конгресів і тоді захоплення наукою переростає у справу всього життя.

Нещодавно в Дубенському медичному коледжі відбулась щорічна загальноколеджна студентська науково-теоретична конференція на тему: «Застосування новітніх технологій  в діагностиці та лікуванні  найпоширеніших захворювань», присвячена Дню науки.

Кращі студенти третього курсу, підготовлені викладачами Ткачук Н.І., Метелюк Н.М., Диліною Т.І., презентували свої пошуково-дослідницькі роботи, присвячені актуальним питанням діагностики та лікування захворювань, що найчастіше приводять до втрати працездатності.

Надзвичайний інтерес в учасників конференції  викликав виступ студенток ІІІ курсу  Ніколенко Світлани і Мирончук Ольги  на тему:  «Кібер-ніж – сучасне  лікування онкологічних  захворювань». Доповідачі ознайомили присутніх не тільки з історією виникнення кібер-ножа, а  й результатами лікування  новим методом у порівнянні із традиційними методами лікування злоякісних пухлин.

Початок третього тисячоліття характеризується бурхливим розвитком так званих хвороб цивілізації. Студентка третього курсу Лисецька Софія у своїй пошуково-дослідницькій роботі розглянула проблему діагностики та лікування однієї з таких патологій - гастроезофагально рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Сьогодні у розвинених країнах світу ця хвороба зустрічається у 4-5 разів частіше, ніж у минулому. Не обминула ця проблема і Україну. Вона стала розплатою за нашу надлишкову масу тілу, малорухомий спосіб життя, любов до «швидкої» їжі. Доповідач зосередила увагу на статистичних даних, що свідчать про зростання захворюваності на ГЕРХ як у світі, так і в Україні.

Виступаюча відмітила діагностичну цінність таких новітніх методів діагностики, як беззондовий 48 годинний  стравохідний рН –моніторинг (капсула Браво), який дозволяє вести звичайний спосіб життя. Студентів-глядачів  зацікавили і рекомендації щодо профілактики ГЕРХ: уникати шоколаду,  цитрусових, газованих напоїв, кави, алкоголю, кислих соків, не носити тугих поясів, не піднімати значних вантажів, спати з припіднятою головою.

Студенти Ройтерова Віта та Процюк Софія свою пошуково-дослідницьку роботу присвятили новітньому методу діагностики патології серцево-судинної системи - Холтерівському моніторуванню. Саме цей метод дослідження дає змогу цілодобово оцінювати електрокардіограму пацієнтів, вчасно виявляти загрозливі для життя стани. Виступаючі відзначили поєднання даного методу діагностики у стаціонарних та амбулаторних умовах.

Дуже цікавою була доповідь студентки ІІІ курсу Телещук Марти  про проблеми діагностики  і лікування ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту. При даному захворюванні діагноз встановлюється  досить пізно, смертність  висока, лікуванню піддається важко. Варто зазначити, що вивченням  інтерстеціальних захворювань легень, до яких відноситься фіброзуючий альвеоліт, тривалий час займався випускник нашого коледжу 1958 року, доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою пульмонології факультету післядипломної освіти  Санкт-Петербурзького  медичного університету ім. акад. І.П.Павлова, головний пульмонолог Комітету з охорони здоров'я Управління Санкт-Петербурга Ількович М.М.

Третьокурсник Степан Метелюк  присвятив свій виступ темі: «Епідеміологія колагенозів в м.Дубно та Дубенського районі». Виступаючий відмітив, що контакти з хімічними агентами, велика кількість стресів, недостатність  профілактики у осіб з обтяженим анамнезом є факторами, що прямо чи опосередковано  приводять до сенсибілізації організму, яка в свою чергу може привести до аутоімунного ураження власних тканин організму-виникнення колагенозів. Важливим є також, що в наш час перше місце серед факторів розвитку аутоімунних захворювань займають різні інфекційні  хвороби, які протікають латентно, переносяться «на ногах» і лікуються в домашніх умовах.

Характеризуючи пошуково-дослідницьку роботу студентів Дубенського медичного коледжу,  слід  також відмітити участь кращих представників студентства у роботі XVІІ Міжнародному медичного наукового конгресу молодих вчених, який щорічно проводиться в м.Тернопіль.

Цього року в Конгресі брали участь 175 учасників з різних міст України: Ужгород, Вінниця, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці та делегації із Люблінського  медичного університету (Польща) та Західно- Казахстанського медичного університету ім. Марата Октобе. Крім набуття безцінного досвіду участі у такому масштабному науковому форумі, наші студенти мали змогу спілкуватися із студентами різних вищих медичних навчальних закладів.

Студентка другого курсу спеціальності «Лікувальна справа» Воробей Наталія приймала участь у засіданні секції «Клінічне медсестринство» з пошуково-дослідницькою роботою на тему: «Дослідження проблем пацієнта у паліативній медицині». За основу своєї роботи студентка, яка є головою групи студентів-волонтерів нашого коледжу, взяла результати анонімного анкетування пацієнтів і медичних працівників та дані медичної документації відділення паліативної допомоги (хоспіс), яке понад рік функціонує в структурі Дубенського медичного коледжу. В процесі дослідження з’ясувалися найбільш поширені проблеми паліативних хворих: депресія, біль, страх смерті, залежність від родичів та медичних працівників, пролежні, анорексія, неврологічні порушення, задишка та ін. Отримана студентами - волонтерами коледжу інформація дозволила визначити шляхи покращення організації догляду і лікування паліативних хворих та підвищення якості практичної підготовки майбутніх молодших медичних працівників.

Студенти третього курсу Ольга Новосад та Володимир Штабровський працювали у найбільшій секції Конгресу - «Внутрішня медицина».

«Атеросклероз - актуальна проблема сьогодення» - такою була тема роботи Ольги Новосад. Крім аналізу показників захворюваності атеросклерозом та його ускладнення серед населення м.Дубно та Дубенського району, студентка представила результати визначення рівня холестерину та бета-ліпопротеїдів, у працівників нашого коледжу, яке проводилось членами терапевтичного гуртка. Володимир Штабровський, маючи досвід виступів на регіональних студентських науково-теоретичних конференціях, доповів про проблеми діагностики та лікування хронічного панкреатиту, який протягом багатьох років залишається одним із найпоширеніших захворювань органів травлення та часто перебігає в латентній формі. Виступаючий відмітив, що в початкових стадіях у багатьох хворих діагностують іншу патологію: хронічний алкоголізм, жовчнокам'яну хворобу, хронічний холецистит, а середні терміни встановлення діагнозу без використання сучасних лабораторних тестів становлять 30-60 місяців, що приводить до відтермінування лікування та довготривалої втрати працездатності, крім того,  останнім часом знижується середній вік пацієнтів з 50 до 39 років та збільшується на 30% частка жінок, а кількість смертельних випадків протягом 10 років досягає 30%, протягом 20 років - 50%.

Підсумовуючи вище сказане, хочу відмітити, що участь майбутніх медиків в наукових конгресах та конференціях дають змогу не тільки вчитися здобувати досвід пошуково-дослідницької роботи, тобто аналізувати статистичні дані, працювати із різними джерелами інформації, робити перші самостійні висновки, але й робити вагомий крок до своєї майбутньої професії.

Заступник директора з науково-методичної роботи

 Диліна Тамара Іванівна